Матері мого чоловіка не стало під час полоrів, так що все його життя, його виховував батько. Свою маму чоловік, бачив тільки на фотографіях і знає про неї за розповідями батька. У перший час після народ ження чоловіка, вони жили з батьками свекра, так що жіноча допомога в будинку як-не як мала місце, але після переїзду свекру, природно стало ва жче. Харчувалися вони тільки напівфабрикатами, ходили в м’ятому одязі, і життя у них в цілому було не цукор. На даний момент свекор живе ще в тому будинку, куди переїхав з сином, а ми з чоловіком придбали власну квартиру через два роки після шлюбу. Свекор дуже бі дна людина, не в матеріальному плані, хоча в матеріальному теж. Живе він один, досі часто nлаче по дружині, з роботою не щастить, адже його дуже просто о6дурити, і цим користуються багато роботодавців.
У мене вже склалося враження, що свекор – магніт для невдач. І ось недавно у мене був день наро дження, ще й ювілей. Було прийнято рішення, провести його на свіжому повітрі, так як погода була просто ідеальною для того, щоб посидіти біля річки і відсторонитися від міської суєти і заплутаних думок. Я мала наха6ство заздалегідь гостей попередити, щоб дарували мені тільки rроші, так як у мене була мета до зими накопичити на шубку. І ось так після мого свята зібралася велика частина суми на шубку. Я була неймовірно рада цьому, вже уявляла, як я буду топати в дорогому хутрі. На мій день нар одження свекор не прийшов, але привітав і передав дуже теплі побажання по телефону. А не прийшов він, тому що, нарешті, знайшов собі постійну роботу зі стабільною зарплатою, так що була рада я і за нього подвійно. У всьому цьому була одна така делікатна nроблемка: стара машина свекра зовсім зносилася, а він адже кульгає на одну ногу через тра вму.
Свекор з чоловіком зібрали всі свої заощадження і заначки і вирушили на авторинок – вибирати старому нову ластівку. Свекор зупинився на одній руїні з лівими документами… ну, на що у нього б rрошей вистачило, але чоловік знайшов варіантик краще. Не урядовий клас, але і не самокат, який сподобався свекру. В останній момент тільки мужики помітили, що їм гро шей-то не вистачає. Так як я була на роботі, на нараді, і на дзвінки не відповідала, чоловік вирішив без мого відома взяти всі гр оші, подаровані мені на день народження. Зізнався він мені про це тільки ввечері, вже спустивши мої гро шенята на машину. Після його слів я довго не могла прийти в себе. Я ж так старанно збирала на шубу, і всі ці старання пішли коту під хвіст. Чоловік пообіцяв, що свекор все поверне, але і я, і він відмінно розуміємо, що він ледве собі на життя заробляє, а про те щоб повернути сотні тисяч на дорогущу шубу, я мовчу.