Ми із дружиною вже п’ятий рік разом. Ніколи не було, щоб я не хотів приходити додому. Завжди поспішав до дружини, щоб провести час із нею. Катька у мене найніжніша і наймиліша. Коли я приходжу, вона відразу метушиться переді мною. — Любий, я купила рибу. Почистиш її, а то тільки в тебе виходить так добре її обробляти. — Коханий, мені треба на ринок поїхати. Поїдеш зі мною, бо мені не впоратися, пакети важкі будуть. — Жень, можеш приготувати холодець? Я знаю, ти дивишся новини. Коли закінчиш, тоді й приходь. Щоразу, коли вона так зі мною розмовляла, то аж сер це раділо. Я почував себе самим-самим. Але коли ми поїхали до її батьків на дачу, то я зрозумів, у чому справа.
Мабуть, таку манеру говорити вона перейняла у матері. Теща з тестем, незважаючи на вік, продовжували любити один одного. Жодного поrаного слова я від них не почув у бік один до одного. — Васю, дорогий, почистити, будь ласка, картоплю. Вона маленька, тільки в тебе вийде тонко шкірку почистити. — Сказала теща тестю. І тоді я зрозумів, що означає жіноча мудрість. Потрібно зробити так, щоб чоловік відчував себе особливим, щоб йому хотілося допомагати дружині та радіти проханням. Ось коли я їхав маршруткою додому до Катьки, то став випадковим свідком сімейної сварkи.
Дружина kричала на чоловіка. — Ти нічого не вмієш робити. Де були мої очі, коли я виходила заміж за тебе? Цвях і то сусіда прошу забити, мабуть, у нашому домі все робитиме сусід, а не ти. Неміч. – казала вона чоловікові так, щоби чула вся маршрутка. Чоловік сидів, як у воду опущений. Намагався він виправдатись, але дружина не давала. У цей момент я зрозумів, як мені пощастило із дружиною. Катя не тільки створює затишок у нашому домі; вона дає мені впевненість у собі, даруючи мені свою любов