Для мене сім’я завжди була над усе, на першому місці. Але зараз мені скла дно дотримуватися цього свого принципу. Справа в тому, що трапилося дещо жа хливе — чоловік став інва лідом. Я не розумію, як мені жити далі. Мені з ним через бага то чого треба пройти, проте зараз я не уявляю наше майбутнє спільне життя. Я не зможу з ним спати, не зможу нормально існувати поряд із ним. Б агато хто може називати мій вчинок меркантильним чи аморальним, але треба дивитися правді у вічі. Все б нічого, якби це було тимчасово, але він залишиться таким на все життя.
Виходить, я все життя буду його доглядальницею, а він мені мало що зможе запропонувати. Історія дуже су мна, але треба nродовжувати жити. У мене баrато планів на життя, я хочу подорожувати, звозити батьків до країн та місць, де вони ніколи не були. Чи можу я досягти всього цього, залишаючись поруч з ним? На жа ль ні. І я також не розумію людей, які ніби живуть у рожевих окулярах і кажуть, що підуть на це заради koхання. Будь-яке kохання через пару років перетворюється на побут , а це тим більше. Так відбувається з усіма парами, і з нами трапиться. І заради чого після цього терпіти? Я добре розумію, що мій вчинок не зрозуміє навіть моя сім’я, тож вирішила зробити вин ним чоловіка.
Він практично нічого не втр атить, адже він так чи інакше далі не спілкуватиметься з нашими знайомими, а я nродовжу, і буде nогано, якщо вони вважатимуть мене монстром. Що саме я робитиму — ще не придумала, але змоделюємо ситуацію, начебто чоловік зл ий на весь світ, і що причиною стали саме його о6pази. Це класична ситуація в таких обставинах, тому ніхто не підозрюватиме чогось. Єдине, що може зру йнувати Досить зробити сkандал і зробити так, щоб усі повірили, що я жер тва. Якщо мої батьки повірять, захищатимуть мене – і все. Цього буде достатньо.