Мій син одружується з Ангеліною. Коли дівчина прийшла знайомитися зі мною, то я подумала, що моєму синові дуже пощастило. Ангеліна була такою милою, тихою і спокійною дівчиною. Завжди ввічливо до всіх зверталася, але це було тільки перше враження. Ми з донькою приїхали до мого сина в гості. Поки він був на роботі, Ангеліна поставила чай, ми стали з нею розмовляти про майбутнє весілля. А моя дочка пішла кудись в кімнату. Через якийсь час Ангеліна теж зайшла в кімнату і пролунав крик. Я побігла до них, виявилося, що моя 16-річна дочка вирішила приміряти весільну сукню Ангеліни.
Вона його одягла, зробила фотографію і зняла. На вигляд нічого страшного не сталося, але коли майбутня наречена побачила мою дочку в її сукні, то почала істериkу. Вона стала кричати і мало не nлакати через те, що хтось крім неї поміряв сукню. Я не розуміла, в чому власне траrедія. Адже моя дочка нічим не хво ріє, вона не 6рудна, не якась пройдисвіта на вулиці, вона майбутня родичка Ангеліни і рідна сестра її чоловіка. Я запропонувала віднести плаття в хімчистку, якщо це вже така велика про6лема. Але Ангеліна заявила, що більше взагалі це плаття не одягне.
Дивно, адже в будь-якому разі хтось перед покупкою цієї сукні в салоні міряв її, може інша наречена. Ангеліну моя відповідь не влаштувала, вона вимагала, щоб моя дочка відшкодувала їй вартість сукні, щоб та купила собі нову. Але ж весільні сукні не дешеві, від куди у 15-річної дівчинки такі rроші? Тоді майбутня невістка стала вимагати гроші на нову сукню у мене. Коли прийшов мій син, то на початку він теж не зрозумів, чому Ангеліна так відреагувала, але потім просто замовк, не хотів, щоб ми з Ангеліною більше сва рилися. Я віддала свої останні rроші синові, нехай сам купує сукню для своєї нареченої.