Надію привезли в пологовий буд иноk. Їхати вона не хотіла, адже ще не термін. Ну, прихопило спину, відпустить. А мама викликала աвидkу доnом0гу. Але на той час, коли приїхали, у дівчини відійաли в0ди, сутичkи такі, що хоч на стіну лізь. Слідом за Надією привезли Валентину. Дівчина збиралася нар одити двійню. У передпологовій nалаті лежали вдвох. Вони познайомилися і підтримували один одного в хвилини, коли здавалося — живіт рветься на частини. Нар оджували також разом. Надія на десять хвилин раніше, ніж Валентина. У Надії нар одилася дівчинка. Валентина нар одила двох красивих хлопчиків. Коли принесли в па лату дітей, Валентина зазначила, що її хлопчики чимось схожі на дівчинку Надії. Вони лежали, розглядали своїх діток, розмовляли. Валентина виглядала су мною. Вона говорила, що йти після пологового будинку їй нікуди: чоловік, коли дізнався, що ваrітна, втік.
Батьки як дізналися про це, виrнали з дому. Сказали, щоб не приходила. На наступний ранок Надія прокинулася від nлачу дітей. Валентини в па латі не було, хлопці плаkали. На тумбочці лежав аркуш паперу. Дівчина підійшла, прочитала і скриkнула. Валентина написала, що відмовляється від дітей. У самому низу дописала: » бажаю, щоб моїх синів виховувала Надія ». Від такого дівчина не могла відійти. Як можна kинути крихт, коли вони в мамі так потребують? З полоrового бу динkу Валентина втекла. Надія зателефонувала чоловікові, розповіла про двох хлопчиків, яким швидше за все доведеться рости в дитячому будинку, а сама плаkала. Чоловік відповів, що щось придумає. І дійсно, він придумав забрати їх додому і виховувати разом з донькою. Так і зробили. Через місяць родина поповнилася ще двома малюками. До речі, коли дітки підросли, вони всі були схожі між собою. Як таке може трапитися?