Сашка повернулася з роботи голодною та застигла: все на кухні було розкидано – тарілки, склянки, залишки їжі на підлозі. У вітальні – те саме: розкиданий одяг, брудні тарілки та склянки. Саша стиснула кулаки, стиснула зуби і почала забиратися. Все те – справа рук чоловіка. Чоловік так шукав роботу. Він вже приблизно півроку перебуває у такому активному пошуку. Цілий день він валяє дурня, нічого хоча б по дому не робить, все тільки псує, а інтерпретується так: чоловік шукає роботу. Сашка була страաенно голодною.
На плиті не було нічого, а в холодильнику справи були ще сумніші. Саша дістала з морозилки нарізані овочі для салату та виклала все на сковорідку. Тут від цих звуків на кухні з’явився він – чоловік . — О, Сашко, вечерю готуєш? Саша вранці приготувала обід та вечерю їм двом і поставила холодильник, але повернувшись, і шматочка не застала. — Так, я собі. Ти ж уже поласував, не дочекавшись мене, — ображено відповіла Саша, прикрашаючи свою тарілку з овочами. — Значить, тобі їжі шkода, так? – насупився чоловік, – до чого ж ми докотилися…
– він похитав головою. — Жа ль. Я весь день бігала з папірцями. Мені дуже хочеться їсти, міг би хоча б по дому доnомогти, раз фі нанси на мені. — Ах так? Яка меркантильна! Правду мама казала, – раптом крикнув чоловік , – це я дурень не слухався. — Ще не вечір. Біжи до неї, раз вона така права, — спокійно відповіла Саша. — І піду! – сказав чоловік і грюкнув за собою дверима. Чоловік на тиждень переїхав до мами – казав, розібратися зі своїми думками. Цього часу Сашка даремно не втрачала. Вона влаштувала собі відпочинок. Роботу ніхто не скасовував, але після роботи дівчина ходила з подругою до кафе, ресторанів: вони давно хотіли зустрітися, але не знаходили відповідного моменту. Вдома Сашку панувала чистота і порядок. Все було на чоловіку . Від нього та його вибору залежали наступні повороти у їх сім’ї.