У Тамари з Глібом було укладено договір: якщо дружина не зра джує чоловікові до його останнього дня, то після його відходу до її власності переходять банківські рахунки та квартира Гліба. Тамара змогла витримати п’ять років із семи спільного життя. Останні роки вона знаходила втіху в обіймах Макса. Але зра да не була розкрита, і тепер вона несла документи на квартиру до нотаріуса. Вступити у право власності вона могла лише за півроку. А до того вирішила здавати свою трикімнатну квартиру, а сама перебратися до однокімнатної. І жити на різницю від орендних платежів, допоки не отримає доступ до рахунків чоловіка. Після цього вона мала намір продати вже свою квартиру, та придбати іншу.
Причину вона озвучувала таку: мовляв, їй буде важkо там жити після відходу коханого чоловіка. А насправді вона хотіла позбавитися постійних відвідувань екс-свекрухи. А ще хотіла наро дити дитину від свого kоханця Макса. Вона вже переїхала в однушку і сьогодні вирушала до колишньої квартири, щоб віддати ключі своїм мешканцям. Біля під’їзду зіткнулася зі свекрухою. — А ти не губишся, вже й квартиру встигла здати. — Ганно Микитівна, Гліба більше немає, і я вам не підзвітна. — А ти уважно прочитала договір із моїм сином? – Я знаю текст договору напам’ять, – насторожилася Тамара. Їй здалося, що свекруха дізналася про її зв’язок із Максом.
— Тоді ти знаєш про додаток до документа? Його я зберігаю. Тамара пам’ятала, що в основному договорі було посилання на додаток, але про що там написано не знала. — І що там написано? — Ти маєш народити від Гліба. Відразу після вашого розпису він здав свою сперму в банк. І вони чекали свого дня. День настав і тобі доведеться пройти штучне запліднення. Інакше ваш із сином договір про спадок буде вважатися недійсним, який втратив силу. Тамара скам’яніла. Усі її плани, всі мрії летіли коту під хвіст. Вона кивнула на знак згоди. Вона виконає додаток, так, як і виконувала раніше договір.