19 років тому мої батьки удо черили Олену. Точно причину не знаю, але Олена швидко влилася до нашої родини. Ми з братом прийняли її як рідну. До підліткового віку все йшло рівно, але потім щось трапилося, Олена пішла не тією дорогою. За кілька днів Олена змінилася до невпізнання. Вона заявила, що має кохання з якимсь хлопчиком з її компанії. Сестра часто ночувала не вдома і пропадала цілодобово. Батьки це схвалювали. Вони твердо вірили, що 14-річна дівчина просто обрала собі шлях: вона рано вийде заміж, а навчання у неї на другому плані, і це було нормально. Пізніше Олена зв’язалася із підозрілою компанією хлопців.
Вона стала дивно одягатися, фарбуватися та практично перестала з нами спілкуватися. Чого й слід було очікувати, Олена розлу чилася з «любов’ю всього свого життя». Ну а що думали батьки? Вона в такому юному віці так просто вибере нареченого? Коли батьки дізналися про це, у них з’явилася просто геніальна ідея: виrнати Олену на вулицю, адже вони, за їхніми словами, самі ви нні, обравши дитину з поr аними ге нами. Ми з братом довго вмовляли батьків відмовитись від цієї ідеї. Олена таки наша сестра. До того ж, якби не було моїх батьків, вона б отримала хоч кімнату якусь, а не опинилася б на вулиці, як це сталося зараз.
Виходить, мої батьки взяли на себе відповідальність за дівчинку, не впоралися з нею, зіnсували її поrаним вихованням і під приводом поганих генів позбавили її даху над головою. Цілих півроку у нас не було жодних новин про сестру. Ми щодня капали на мозок батьків, умовляючи їх взяти Олену назад, але вони зважилися на це лише через 7 місяців. Виявилося, Олена весь час жила зі своїм другом. Вона шукала собі роботу, але сама розуміла, що без освіти нормальної роботи було не знайти. Наразі минуло вже 3 роки після цього жа ху. Олена досі іноді ходить до психолога. Але зізнаюся, я захоплююсь тим, як вона користується можливостями, наданими їй інтернетом, та займається саморозвитком.