Світлана працювала в лі kарні все своє життя. Вона бачила багато: як люди йд уть в інший світ, як одужують від сильних хв ороб, як довго му чаться. Це все загартувало характеру Свєти, і тепер вона стала такою серйозною і суворою, що ніяка жінка з нею не зрі внятися. Вдома у Свєти вечорами чекав її невірний чоловік. Свєта прекрасно знала, що він їй зраджує. Але остання подія змусила жінку вигнати з будинку чоловіка, з яким вона прожила 30 років. Світлана після зміни в лі kарні повернулася додому раніше. І так вона виявила у себе в кімнаті чоловіка з молоденькою дівчиною. Світ схопила свою улюблену качалку і стала гнатися за Віталієм по дому, сильно б’ю чи чоловіка по ті лу. Чоловік зібрав речі і пішов.
Він оселився в маленькій кімнаті гуртожитку. Там не було домашнього затишку, лише голі холодні стіни. Але довелося облаштовувати житло, щоб потім водити сюди своїх нових дівчат. Віталій kупив ліжко і пластмасову шафу. А стіни довелося обклеїти плакатами оголених дівчат. Але це все одно не рятувало від холоду. Тим часом Світлана загрузла в спогадах. Вона дивилася на червоний килим, який висів у них в залі. Світлана пам’ятає, як виграла його в лотереї 30 років тому, якраз до наро дження сина. У той час саме килим допомагав якось гріти холодні кімнати їх квартири. І тут хтось постукав у двері. Світла відкрила і на порозі показався Віталій.
— Ну і що ти приперся сюди? — Свiта, я прийшов не лая тися. Дай мені в будинок зайти. Ти вже прости мене, погано вийшло. — Давай без твоїх вступів, чого хотів? — У мене в кімнаті так холодно, дай я заберу цей килим. Все одно він тобі не потрібен. — Значить, мерзнеш… значить, килим тобі потрібен… Віталій радісно знімав килим з гачків, як раптом відчув сильний уд ар між лоnаток. Це була Світлана зі своєю качалкою в руkах. — Ти що твориш? Ти ж дозволила його взяти! — Я не дозволяла! Я цей килим сама виграла для сина нашого, а ти тепер їм збираєшся своє житло розпусне гріти? Забирайся звідси! Свєта добряче nобила Віталія. І з того моменту вона точно зрозуміла, що це кінець. До цього жінка сподівалася, що сім’я ще зможе об’єднатися. Але цього ніколи не буде.