Позавчора з дружиною мимоволі потрапили в центр ск андалу. Набравши в кошик продукти, ми підійшли до каси. Перед нами в черзі стояло ще 4 людини. Як тільки перед нами залишилося 2 людини, каса зависла і касир попросив нам перейти в іншу. Ви, напевно, уявляєте собі, як всі почали бурчати в черзі … але що нам залишалося робити ?! Перейшли в іншу. Тут ми опинилися восьмими або дев’ятими в черзі.
Звичайно, хто б міг подумати, що таке трапиться: бабуля, яка вже оплатила покупки, подивилася в свій список і зрозуміла, що забула купити ряжанку. Через всіх стоячих в черзі вона кинулася назад в торговий зал. — Бабцю, може з іншого магазину купите? — сказала дівчина, що стоїть за бабусею, але її слова не дали результатів. Тиск в той момент на касира був колосальним. Бідний хлопець не знав, на чиє питання відповісти.
Нарешті, черга рушила, ну а далі — класика жанру — дідові не вистачило грошей і перед ним постав вибір, від чого ж відмовитися зі списку? Після довгих і болісних роздумах він попросив скасувати одну з позиції. — Галина, підійдіть до 3-ої касі, будь ласка. — закричав касир. Ніяка Галина до нас, звичайно, не підійшла, тому що народу було повно, всі працівники були зайняті, і ніхто, аж до охоронця не хотів відволікатися від своєї роботи.
Першим хто здався, виявилася дівчина з дитиною в руках: — Вічно з десяти працюють тільки 3 каси працюють, На покупців вам плю вати! — Ну не можна хоча б на годину пік інші каси відкрити? — Ну або рухомих касирів наймати на роботу, а не сонних лінивців. Дід через якого вже чергу виріс в два рази мало не пла кав уже, він розумів, що і по ньому зараз пройдуться. Раптом з’явилася та сама Галина з рядком.
— Спокійно, зараз все владнаємо! Ох, краще б вона промовчала … Всі накинулися на неї і вимагали книгу ск арг. … Черга рушила з ме рт вої точки. До касира підійшла молода пара. Взявши пакет зі своїми покупками, дівчина дістала з неї шоколадку і віддала касиру: — Ви дуже навіть добре працюєте, не слухайте їх, ми до вас обов’язково ще повернемося. — пара посміхнулася хлопцю і вийшла з магазину.
Після цього хлопець ніби пожвавився, почав швидше працювати, і навіть атмосфера в супермаркеті стала добрішою. Всі, хто йшов після цієї пари, почали підбадьорювати хлопця: хтось дав йому молочного сирка, хтось яблука, ми пригостили його печивом і вийшли з магазину в прекрасному настрої. А як би ви вчинили в подібній ситуації?