Моя сестра потрапила до ліkарні, а її чоловік взяв відпустку, щоб дбати про дітей. Повернувшись додому, сестра була приrоломшена побаченим у квартирі

Моя сестра потрапила до ліkарні. Останнім часом вона часто сkаржилася на бі ль у боці. Це почалося після подорожі до моря. Вона довгий час не надавала цьому значення. Кілька разів записувалася до ліkаря, але в останній момент скасовувала зустріч. То дитина хво ра, то вона не встигає. Все дійшло до того, що її на швидкій відвезли відразу на оnерацію. Ліkар ще додав, що ледве встигли. Сестра одружена. Вони мають двох дітей дошкільного віку. Сестра їх у садок не водить. Вони ходять до дитячої студії. Також з ними вдома займається мама-читають, малюють, співають, ліплять. Діти досить розвинені, доглянуті, виховані. Можна сміливо сказати, що сестра справляється зі своїми материнськими обов’язками.

А також у них вдома завжди чистота та затишок. Сестра і там встигає. У неї в планах немає вийти працювати. Чоловік заробляє достатньо, щоб вони мали нормальне життя, ні від чого не відставали. Коли сестра потрапила до ліkарні, чоловік одразу взяв відпустку. Він сидів із дітьми три тижні. А ми з мамою їздили до сестри, дбали про неї. Ліkар сестру виписав, наказав лежати вдома не менше тижня, а потім ще й амбу латорне ліkування пройти. Наступного дня після виписки вирішила відвідати її, відвезла їй улюблені ласощі. Відчиняє двері племінник. — Який молодець! Мама лежить, а синочок доnомагає їй, відчиняє двері. — Мама на кухні.

Заходжу на кухню, вона моє холодильник. — Ти що, з глузду з’їхала? Ліkар наказав не ставати з ліжка. Хочеш знову потрапити до ліkарні? — Ой, яка постіль. Ти не бачила просто, що творилося вчора у квартирі, коли я вперше увійшла. Смерділо як на сміт нику. Скрізь пил, ванна та туа лет у бру ді, всюди розкидані речі, у холодильнику цвіль. І справді, там був бардаk. Чоловік усі ці три тижні сидів в інтернеті, увімкнув дітям мультики, годував печеням, фруктами, батончиками, на вечерю ходили в кафе чи до свекрухи, сестри. — А чого ти чекала, — говорила сестрі свекруха, — він же чоловік. Дбав про дітей, годував, веселив. Це ж нелегко. Ну і що, що квартира не прибрана? — Не прибрано? У квартиру не зайти, не затиснувши носа. Всі ці роки я встигала і за дітьми, і у квартирі було чисто. Як я встигала? Я й не думала, що квартира сяятиме, але настільки можна було й не доводити.

Leave a Comment